Професійна етика і деонтологія

Другая психология » Професійна етика і деонтологія

Іншим важливим кроком можна вважати розпочатий, хоч і не завершень, процес самоусвідомлення молодої української Соціальної Роботи, що поширюється в двох напрямах. З одному боку, це створення професійних об'єднань. До Української асоціації соціальних педагогів та соціальних працівників, яка працює вже майже 10 років і є членом міжнародних організацій, додаються Ліга соціальних працівників та Асоціація шкіл соціальної роботи. Окремий соціальний працівник чи установа тепер матимуть можливість вибору професійної спілки, до якої смороду хотіли б належати. Ще попереду дискусії про ті, чи варто мати декілька всеукраїнських організацій, чи краще об'єднати зусилля, як це роблять відповідні європейські та всесвітні асоціації, алі в будь-якому разі тієї факт, що професіонали об'єднуються і формалізують свої організації, свідчить про їхню зрілість і бажання існувати в Україні на рівні з іншими професійними спільнотами.

Якщо визначити, що соціальна робота – це система теоретичних знань і заснована на них практика, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення, більшість представників суміжних дисциплін погодяться, по-перше, що жодна з їх не ставити перед собою таких завдань і, по-другу, що дисципліна, яка ставити перед собою такі завдання, вкрай необхідна в українському сьогоденні.

Джерелами впевненості соціального працівника у праві справляти такий вплив є його знання та досвід, поінформованість, узаконені по­вноваження, статус і репутація, харизматичні дані, особиста приваб­ливість, благородство та інші риси. Вони набуваються у процесі навчан­ня, самовиховання, життєвої практики.

Головне для майбутніх спеціалістів з соціальної роботи - мислити системно, діалектичне, не втрачати цілого за частковим, бачити завжди клієнта з усіх боків, а не симптоми чи окремі ознаки його занедужання і втрати опори в сім'ї, на роботі, в побуті, у суспільстві Теоретичні дисципліни допоможуть поєднати частини в ціле, дотримуючись принципу діалектичної єдності в підході до людини і суспільства. Соціальний і науковий прогрес коригуватиме зміст і методику навчання в університеті, формуватиме спеціаліста цього профілю, критерії оцінки знань і навичок, найбільш раціональні шляхи і методи їх засвоєння.

Цей перелік вимог, звичайно, далеко не повний. Вони конкретніше викладені в професіограмі, посадових інструкціях та інших документах, що регулюють виконання службових обов'язків. Підкреслимо, нарешті, такі далеко не банальні істини, як відданість своїй справі, чесність, правдивість, загострене сприймання людського горя, жертовність, благородство. Соціальний працівник повинен чітко відрізняти заяви і дії, зроблені ним як приватною особою, так і представником соціальної роботи як професії.

Наприклад, якщо соціальний робітник не знається на психології, йому буде дуже важко спілкуватися з людиною, якої він зобов’заний допомогти. Але ж як можно допомогати людині, якщо не знаєш, як до неї підступитися. До кожної людини є особливий індивідуальний підхід. Якщо особа не знає його, вона не спроможня допогати іншим, а тому і бути соціальним робітником також не може.


Эмоционально-волевые качества и мотивация власти руководителя
Как и любой человек, руководитель, ежедневно принимающий решения, обладает собственной живой эмоциональностью , представляющей собой наиболее типичные способы эмоционального реагирования, эмоциональную окраску личности. Подчиненные привыкают к ней и учитывают ее в построении управленческих отношений. Гораздо большую проблему для самого ...

Личность в группе. Влияние группы на личность
Ежедневно каждый человек пребывает во взаимодействии с другими людьми. Такие общественные взаимосвязи необходимы для того, чтобы следовать неким поставленным задачам, относящимся к трудовой или семейной жизни. Поэтому люди постоянно стремятся объединяться в группы для наиболее плодотворного решения вопросов и проблем. Однако поведения ч ...

Теоретическое исследование субъективного ощущения одиночества. Психологические представления об одиночестве
Чувство одиночества – форма негативных эмоций, которые представляет собой субъективную реакцию на несоответствие желаемого и достигнутого уровней социальных контактов [1]. Рассмотрим ниже 6 различных подходов психологов. Первый подход это психоаналитический подход, представителями, которыми являются Зилбург, Салливан, Фромм-Рейхман [1 ...